Під час розробки будь-якого продукту в ІТ-сфері фахівці, власники продукту, розробники, усвідомлюють вагомість конфіденційності інформації про продукт, який розробляється або ж про внутрішні процеси бізнесу. Дехто відчув це на власному досвіді, дехто уважно дивився серіал “Кремнієва Долина” та переживав всі факапи Хендрікса разом із ним по той бік екрану.
Дієвим стимулом аби запобігти неправомірному розголошенню конфіденційної інформації та комерційної таємниці, або знизити міграцію співробітників до конкурентів, вважається укладання договорів про нерозголошення конфіденційної інформації та комерційної таємниці та про неконкуренцію між власниками бізнесу та підрядником/працівником, та/або між партнерами/власниками продукту тощо.
Проте сам лише факт підписання вищезазначених договорів не завжди може сприяти ефективному судовому врегулюванню конфлікту. Водночас положення зазначених договорів можуть бути більш ефективними та дієвими при комплексному застосуванні наступних заходів:
Із минулих публікацій нашої команди вже відомо, що являють собою договори NDA та NCA, в цій же статті будуть розкриті саме перспективи судового розгляду в Україні справ, що виникають у звʼязку з порушеннями положень NDA/NCA.
NON-DISCLOSURE AGREEMENT або NDA (укр. — угода про нерозголошення конфіденційної інформації)
Угода, що може укладатися роботодавцем / замовником / партнерами (Disclosing party) з метою захисту власної комерційної таємниці та конфіденційної інформації від її неправомірного використання та розголошення третім особам під час співпраці з іншою стороною (Recipient party). Дана угода є інструментом за допомогою якого можливе притягнення до відповідальності за розголошення та покладання на винну сторону обов’язку компенсувати збитки стороні, яка постраждала.
Оскільки законодавче регулювання NDA досі залишається недосконалим, власники бізнесу мають памʼятати, що угода не чарівна пігулка і буде діяти лише в комплексі з вищезазначеним переліком заходів, які далі розглянемо детальніше.
Обовʼязкові положення NDA:
Також не забуваємо, що використання шаблонних угод, завантажених з інтернету, скоріше нагадують ситуацію “аби було”, ніж “я хочу захистити свій бізнес усіма можливими способами”.
2021 року було прийнято Закон України “Про стимулювання розвитку цифрової економіки України” (далі — Закон про Дія Сіті), в рамках якого законодавець закріпив можливість укладати договір про нерозголошення для резидентів Дія Сіті з їх працівниками / підрядниками / партнерами тощо, в тому ж числі було встановлено істотні умови такого договору, тим самим ситуація з обмеженою реалізацією NDA в судовому порядку змінилась на краще.
Істотними умовами NDA за Законом про Дія Сіті є:
Використання внутрішніх політик компанії для роботи з конфіденційною інформацією.
Уявіть собі перехід в нову компанію або ж згадайте вступ до універу, все, що нас оточує, треба опановувати наново. У великому та середньому бізнесі компанії розробляють на такий випадок онбордінг окремо для кожної зони впливу в компанії для швидшої інтеграції працівників в роботу.
Саме в такому належно встановленому “онбордінгу” мають бути встановленні чіткі правила та обмеження роботи з конфіденційною інформацією, зокрема:
База даних конфіденційної інформації, її маркування та контроль над наданням доступу до неї.
Хто як не ІТ-фахівці знають як створити захищену базу даних. Проте не кожен з власників ІТ-бізнесу вирішує витрачати час своїх працівників на її створення і згадує про такий захід захисту конфіденційної інформації лише під час судового процесу за запитом суді: “А як ви контролювали процес надання доступу до конфіденційної інформації?”
Більше про вагомість застосування комплексного захисту конфіденційної інформації в розборі актуальної судової практики:
В цьому випадку можна спостерігати саме недолік контролю за доступом до бази даних, а також відсутність можливості перевірки, яку саме конфіденційну інформацію було завантажено або ж переглянуто працівником.
Отже, спираючись на вищезазначену постанову, для доведення факту розголошення конфіденційної інформації та комерційної таємниці необхідно:
Про важливість процесу доказування свідчить аналіз справи №922/4148/19. За цією справою Позивач стверджує, що співпрацюючи з ФОПом за договором розробки програмної продукції, він передав йому інформацію про своїх клієнтів, розроблені проєкти та іншу конфіденційну інформацію. Однак, після виконання своїх обов`язків за договором Відповідач став співзасновником іншої компанії, яка створила надзвичайно схожий вебсайт до вебсайту Позивача, що містив згадку про клієнтів та проєкти Позивача. Своєю чергою Позивач вважає, що Відповідач використав його конфіденційну інформацію для власних цілей та цілей нової компанії.
Однак постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 у задоволені позовних вимог було відмовлено, оскільки Позивачем не було надано доказів на підтвердження звʼязку зазначеного вебсайту із ним, а також того, що Відповідач взагалі отримував конфіденційну інформацію від Позивача.
З огляду на дану постанову, для ефективної реалізації положень NDA потрібно:
З аналізу наведеної вище судової практики можна дійти висновку, що інколи краще приділити забагато уваги саме організації процесу захисту конфіденційної інформації на початку створення бізнесу та внутрішнім процесам компанії, ніж потім шукати докази правопорушення, яких не існує на відміну від самого правопорушення.
NON-COMPETE AGREEMENT або NCA (укр. — угода про неконкуренцію)
Угода про те, що одна сторона зобовʼязується не починати конкуруючу діяльність до діяльності іншої сторони угоди та/або не працювати на компанію, яка здійснює конкуруючу діяльність протягом певного періоду часу. Така угода зазвичай укладається у відносинах працівник — роботодавець, але на практиці зустрічається застосування такого положення й в відносинах виконавець — замовник.
NCA не регулюється законодавством України, виключенням є лише Закон про Дія Сіті, але про нього пізніше.
Насамперед необхідно зауважити, що в Україні гарантоване конституційне право на працю, яке враховує вільний вибір професії, виду трудової діяльності та роботи (“Стаття 43 Конституції України (далі — КУ). Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується”).
У свою чергу, Кодексом законів про працю України (КЗпП) закріплено, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними (“Стаття 9. Недійсність умов трудових договорів, які погіршують становище працівників. Умови трудових договорів, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними”). За таких умов, включення умов про неконкуренцію до трудового договору є ризиковим та може розцінюватися судом як обмеження трудових прав працівника та погіршення його становища. Проте, якщо NCA буде укладено як окремий цивільно-правовий договір, то норми КЗпП на таку угоду поширюватись не будуть.
Якщо у випадку з NDA вагому роль грає саме комплексний підхід у захисті конфіденційної інформації, то у випадку з NCA більшу увагу необхідно приділяти умовам, які мають бути забезпечені працівнику / гіг-спеціалісту, щоб підписаний ним NCA відповідав усім вимогам законодавства, які надалі розглядаються детальніше.
NCA в межах Дія Сіті. Договір, за яким фахівець зобов’язується утримуватися від вчинення конкурентних дій щодо резидента Дія Сіті, є відплатним та вчиняється в письмовій формі.
Обовʼязкові положення NCA:
Необхідно зауважити, що NCA не має містити прямих заборон. Зокрема не варто зазначати в угоді заборони на кшталт «не має права», «не може», «забороняється» тощо. Більш доречним буде вказати зобовʼязання фахівця, щодо утримання від вчинення певних дій, які перелічені в угоді.
Підтвердження гарантій вільного волевиявлення у разі укладення NCA.
Законодавством забезпечено захист інтересів працівника / гіг-спеціаліста, у разі відмови від підписання NCA та закріплено, що відмова від підписання договору NCA не може бути підставою для припинення трудового договору (контракту) або гіг-контракту.
Отже, для уникнення будь-яких суперечок, під час надання оферу працівнику / гіг-спеціалісту необхідно додатково нагадати про обовʼязковість підписання угоди про неконкуренцію, якщо власники бізнесу не бажають потрапити на обмеження законодавства та підписувати NCA та NDA перед трудовим договором (контрактом) чи гіг-контрактом.
Отже, перед тим як йти до суду через порушення умов NCA працівником / гіг-спеціалістом, першочергово необхідно звернути уваги, чи було дотримано вимог законодавства, які зазначені раніше і надалі переглянути, що саме визнається антиконкурентними діями відповідно до законодавства та може стати в нагоді під час судового процесу:
Перелік не є вичерпним та може коригуватися безпосередньо положенняими NCA.
Судова практика.
Звертаючи увагу на те, що в межах українського законодавства NCA не має достатнього врегулювання, не говорячи вже про обмеження прав на вільний вибір праці такими угодами, що прямо заборонено КУ, наразі ми можемо зазначити певні позитивні тенденції.
Постановою Київського апеляційного суду від 06.10.2020 року було задоволено позовні вимоги працівника, оскільки відповідачі як самостійні суб’єкти фізичні особи взяли на себе зобов’язання сплатити певну винагороду Позивачу за умови не створення ним конкуренції компанії, у якій вони є власниками.
Отже в цьому випадку ми спостерігаємо чітке порушення права на матеріальну компенсацію фахівця яку він отримує за невчинення конкурентних дій.
Враховуючи всі обставини суд відхилив доводи позивачки, оскільки спірний пункт угоди був тимчасовим і поширювався на правовідносини сторін після припинення трудового договору, які є цивільно-правовими, а тому в силу принципу свободи договору, передбаченого статтею 6, 627 ЦК України, такі відносини можуть самостійно бути врегульовані сторонами.
Також важливо зазначити, що позивачка не послалась на конкретні фактичні обставини, які в умовах покладених на неї спірним пунктом зобов’язань, накладали на неї занадто тяжкий тягар і позбавляли її можливості, враховуючи її фах та отримані практичні навички, реалізувати себе в обраних нею сферах діяльності.
Це рішення є прикладом того, що суд прийшов до висновку, що угоди про неконкуренцію не є дискримінацією з боку Роботодавця, а є проявом необхідності сприяння дотримання конкуренції та гарантом обмеження використання Працівником внутрішньої інформації Роботодавця, а укладення такого договору є правом сторін врегулювати свої відносини в договорі.
Проводячи аналіз вищезазначених справ, можна дійсни висновку, що запорукою успішного захисту прав компанії так само, як і працівника в суді є належним чином зібрана та оформлена доказова база.
Скаржитись на недосконале законодавство можна скільки завгодно, проте такі доводи не підійдуть в залі судового засідання, коли на вагах перебуває ваш бізнес та його захищеність від конкурентів. Відповідаючи на запитання в назві статті, захистити бізнес лише з укладенням NCA та NDA є дуже складним та ризиковим, адже в судовому процесі буде приділено більше уваги саме комплексному підходу захисту компанії від розповсюдження конфіденційної інформації та конкурентних дій.
Якщо в вас виникли питання до власного бізнесу чи достатньо приділено уваги захисту конфіденційної інформації, то раді повідомити, що команда Digilaw має досвід у супроводі бізнесу від розроблення вшутрішньої документації до захисту інтересів бізнесу в суді.
Дієвим стимулом аби запобігти неправомірному розголошенню конфіденційної інформації та комерційної таємниці, або знизити міграцію співробітників до конкурентів, вважається укладання договорів про нерозголошення конфіденційної інформації та комерційної таємниці та про неконкуренцію між власниками бізнесу та підрядником/працівником, та/або між партнерами/власниками продукту тощо.
Проте сам лише факт підписання вищезазначених договорів не завжди може сприяти ефективному судовому врегулюванню конфлікту. Водночас положення зазначених договорів можуть бути більш ефективними та дієвими при комплексному застосуванні наступних заходів:
- використання внутрішніх політик компанії для роботи з конфіденційною інформацією;
- укладення NDA з працівниками / підрядниками / контрагентами / партнерами тощо;
- створення бази даних конфіденційної інформації, її маркування та контроль над наданням доступу до неї.
Із минулих публікацій нашої команди вже відомо, що являють собою договори NDA та NCA, в цій же статті будуть розкриті саме перспективи судового розгляду в Україні справ, що виникають у звʼязку з порушеннями положень NDA/NCA.
NON-DISCLOSURE AGREEMENT або NDA (укр. — угода про нерозголошення конфіденційної інформації)
Угода, що може укладатися роботодавцем / замовником / партнерами (Disclosing party) з метою захисту власної комерційної таємниці та конфіденційної інформації від її неправомірного використання та розголошення третім особам під час співпраці з іншою стороною (Recipient party). Дана угода є інструментом за допомогою якого можливе притягнення до відповідальності за розголошення та покладання на винну сторону обов’язку компенсувати збитки стороні, яка постраждала.
Оскільки законодавче регулювання NDA досі залишається недосконалим, власники бізнесу мають памʼятати, що угода не чарівна пігулка і буде діяти лише в комплексі з вищезазначеним переліком заходів, які далі розглянемо детальніше.
Обовʼязкові положення NDA:
- Повний перелік конфіденційної інформації та комерційної таємниці (бази даних, клієнтська інформація, програмний код, бухгалтерська інформація, маркетингова стратегія компанії, бізнес-модель тощо);
- Строк дії угоди (зазвичай NDA є дійсним протягом співпраці сторін та 2–5 років після завершення співпраці);
- Способи неправомірного розголошення конфіденційної інформації та комерційної таємниці (наприклад, завантаження такої інформації в інтернет, усне розголошення тощо);
- Перелік інформації, яка не є комерційною та розголошення якої не є порушенням угоди;
- Відповідальність за порушення умов угоди. В українській практиці найчастіше зазначається фіксований штраф або компенсація всіх збитків, які понесла інша сторона у разі порушення умов угоди, або ж використовується комплексний підхід із зазначенням штрафу та компенсації збитків;
- Заходи щодо збереження конфіденційної інформації та комерційної таємниці;
- Способи передачі конфіденційної інформації та комерційної таємниці приймаючій стороні.
Також не забуваємо, що використання шаблонних угод, завантажених з інтернету, скоріше нагадують ситуацію “аби було”, ніж “я хочу захистити свій бізнес усіма можливими способами”.
2021 року було прийнято Закон України “Про стимулювання розвитку цифрової економіки України” (далі — Закон про Дія Сіті), в рамках якого законодавець закріпив можливість укладати договір про нерозголошення для резидентів Дія Сіті з їх працівниками / підрядниками / партнерами тощо, в тому ж числі було встановлено істотні умови такого договору, тим самим ситуація з обмеженою реалізацією NDA в судовому порядку змінилась на краще.
Істотними умовами NDA за Законом про Дія Сіті є:
- строк, протягом якого фахівець або інша особа зобов’язується не розголошувати інформацію з обмеженим доступом резидента Дія Сіті або стосовно резидента Дія Сіті;
- визначення інформації, на яку поширюється зобов’язання про нерозголошення.
Використання внутрішніх політик компанії для роботи з конфіденційною інформацією.
Уявіть собі перехід в нову компанію або ж згадайте вступ до універу, все, що нас оточує, треба опановувати наново. У великому та середньому бізнесі компанії розробляють на такий випадок онбордінг окремо для кожної зони впливу в компанії для швидшої інтеграції працівників в роботу.
Саме в такому належно встановленому “онбордінгу” мають бути встановленні чіткі правила та обмеження роботи з конфіденційною інформацією, зокрема:
- маркування, яке зазначене на документах, які містять конфіденційну інформацію;
- місце її зберігання;
- процедуру її розголошення, якщо таке передбачено договором або законодавством тощо.
База даних конфіденційної інформації, її маркування та контроль над наданням доступу до неї.
Хто як не ІТ-фахівці знають як створити захищену базу даних. Проте не кожен з власників ІТ-бізнесу вирішує витрачати час своїх працівників на її створення і згадує про такий захід захисту конфіденційної інформації лише під час судового процесу за запитом суді: “А як ви контролювали процес надання доступу до конфіденційної інформації?”
Більше про вагомість застосування комплексного захисту конфіденційної інформації в розборі актуальної судової практики:
- У справі № 752/5775/16-ц компанія звернулась з позовом до працівниці на підставі того, що вона під час перебування у декретній відпустці за допомогою корпоративної пошти увійшла до систем компанії, де зберігалась інформація, яка містить комерційну таємницю. На думку Позивача, працівниця таким чином збирала та передавала інформацію конкурентам, з якими також вступила у фактичні трудові відносини. Однак компанією не було доведено те, що інформація, до якої працівниця мала доступ, належить до комерційної таємниці, а також факту незаконного поширення. До того ж працівниці жодним чином не було заборонено використовувати особистий компʼютер для входження до корпоративної пошти. З огляду на це Верховний Суд у постанові від 28.02.2019 р. дійшов висновку, що сам по собі факт входження працівницею до корпоративної системи компанії не може свідчити про незаконне використання комерційної таємниці та про будь-які порушення прав компанії.
В цьому випадку можна спостерігати саме недолік контролю за доступом до бази даних, а також відсутність можливості перевірки, яку саме конфіденційну інформацію було завантажено або ж переглянуто працівником.
Отже, спираючись на вищезазначену постанову, для доведення факту розголошення конфіденційної інформації та комерційної таємниці необхідно:
- мати документальне підтвердження того, що приймаючій стороні було передано конфіденційну інформацію (акт прийому-передачі);
- обмежувати доступ до конфіденційної інформації шляхом надання доступу до такої з корпоративних компʼютерів або ж із неможливістю завантаження конфіденційної інформації без дозволу уповноваженої особи.
Про важливість процесу доказування свідчить аналіз справи №922/4148/19. За цією справою Позивач стверджує, що співпрацюючи з ФОПом за договором розробки програмної продукції, він передав йому інформацію про своїх клієнтів, розроблені проєкти та іншу конфіденційну інформацію. Однак, після виконання своїх обов`язків за договором Відповідач став співзасновником іншої компанії, яка створила надзвичайно схожий вебсайт до вебсайту Позивача, що містив згадку про клієнтів та проєкти Позивача. Своєю чергою Позивач вважає, що Відповідач використав його конфіденційну інформацію для власних цілей та цілей нової компанії.
Однак постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 у задоволені позовних вимог було відмовлено, оскільки Позивачем не було надано доказів на підтвердження звʼязку зазначеного вебсайту із ним, а також того, що Відповідач взагалі отримував конфіденційну інформацію від Позивача.
З огляду на дану постанову, для ефективної реалізації положень NDA потрібно:
- детально описувати перелік конфіденційної інформації, яка може передаватись за договором;
- належним чином фіксувати момент передачі такої інформації приймаючій стороні;
- надавати суду всі необхідні докази на підтвердження своїх аргументів.
З аналізу наведеної вище судової практики можна дійти висновку, що інколи краще приділити забагато уваги саме організації процесу захисту конфіденційної інформації на початку створення бізнесу та внутрішнім процесам компанії, ніж потім шукати докази правопорушення, яких не існує на відміну від самого правопорушення.
NON-COMPETE AGREEMENT або NCA (укр. — угода про неконкуренцію)
Угода про те, що одна сторона зобовʼязується не починати конкуруючу діяльність до діяльності іншої сторони угоди та/або не працювати на компанію, яка здійснює конкуруючу діяльність протягом певного періоду часу. Така угода зазвичай укладається у відносинах працівник — роботодавець, але на практиці зустрічається застосування такого положення й в відносинах виконавець — замовник.
NCA не регулюється законодавством України, виключенням є лише Закон про Дія Сіті, але про нього пізніше.
Насамперед необхідно зауважити, що в Україні гарантоване конституційне право на працю, яке враховує вільний вибір професії, виду трудової діяльності та роботи (“Стаття 43 Конституції України (далі — КУ). Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується”).
У свою чергу, Кодексом законів про працю України (КЗпП) закріплено, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними (“Стаття 9. Недійсність умов трудових договорів, які погіршують становище працівників. Умови трудових договорів, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними”). За таких умов, включення умов про неконкуренцію до трудового договору є ризиковим та може розцінюватися судом як обмеження трудових прав працівника та погіршення його становища. Проте, якщо NCA буде укладено як окремий цивільно-правовий договір, то норми КЗпП на таку угоду поширюватись не будуть.
Якщо у випадку з NDA вагому роль грає саме комплексний підхід у захисті конфіденційної інформації, то у випадку з NCA більшу увагу необхідно приділяти умовам, які мають бути забезпечені працівнику / гіг-спеціалісту, щоб підписаний ним NCA відповідав усім вимогам законодавства, які надалі розглядаються детальніше.
NCA в межах Дія Сіті. Договір, за яким фахівець зобов’язується утримуватися від вчинення конкурентних дій щодо резидента Дія Сіті, є відплатним та вчиняється в письмовій формі.
Обовʼязкові положення NCA:
- Матеріальну компенсацію, яку фахівець отримує за невчинення конкурентних дій щодо резидента Дія Сіті;
- Термін зобовʼязання не більше ніж 12 місяців після звільнення фахівця;
- Територія поширення такого зобовʼязання;
- Вичерпний перелік видів діяльності, які фахівець зобовʼязується не вчиняти в межах угоди (співпрацювати з конкурентами, мати частку в конкуруючій компанії, входити до органів правління конкуруючих бізнесів, вести власну підприємницьку діяльність, конкуруючу з резидентом і т.д.);
- Вичерпний перелік осіб, якщо такі є, з якими фахівець зобовʼязується не співпрацювати.
Необхідно зауважити, що NCA не має містити прямих заборон. Зокрема не варто зазначати в угоді заборони на кшталт «не має права», «не може», «забороняється» тощо. Більш доречним буде вказати зобовʼязання фахівця, щодо утримання від вчинення певних дій, які перелічені в угоді.
Підтвердження гарантій вільного волевиявлення у разі укладення NCA.
Законодавством забезпечено захист інтересів працівника / гіг-спеціаліста, у разі відмови від підписання NCA та закріплено, що відмова від підписання договору NCA не може бути підставою для припинення трудового договору (контракту) або гіг-контракту.
Отже, для уникнення будь-яких суперечок, під час надання оферу працівнику / гіг-спеціалісту необхідно додатково нагадати про обовʼязковість підписання угоди про неконкуренцію, якщо власники бізнесу не бажають потрапити на обмеження законодавства та підписувати NCA та NDA перед трудовим договором (контрактом) чи гіг-контрактом.
Отже, перед тим як йти до суду через порушення умов NCA працівником / гіг-спеціалістом, першочергово необхідно звернути уваги, чи було дотримано вимог законодавства, які зазначені раніше і надалі переглянути, що саме визнається антиконкурентними діями відповідно до законодавства та може стати в нагоді під час судового процесу:
- укладення трудових договорів / гіг-контрактів або інших договорів з особами, які здійснюють конкуруючу діяльність;
- здійснення конкуруючої діяльності, як ФОП;
- володіння частки конкуруючої компанії прямо або опосередковано;
- займання посади органів правління конкуруючого бізнесу тощо.
Перелік не є вичерпним та може коригуватися безпосередньо положенняими NCA.
Судова практика.
Звертаючи увагу на те, що в межах українського законодавства NCA не має достатнього врегулювання, не говорячи вже про обмеження прав на вільний вибір праці такими угодами, що прямо заборонено КУ, наразі ми можемо зазначити певні позитивні тенденції.
- У справі №761/15245/18 особа звернулась з позовом до Відповідачів — власників підприємства, де працював Позивач, з якими у нього була укладена угода про неконкуренцію. За цією угодою він не мав провадити конкуруючу діяльність, в тому числі працювати на будь-яку компанію-конкурента, та не мав наймати працівників, клієнтів компанії тощо. За умови виконання умов договору Відповідачі мали виплатити Позивачу кошти у розмірі 16 971 євро в момент звільнення за власним бажанням, проте виплати не було здійснено.
Постановою Київського апеляційного суду від 06.10.2020 року було задоволено позовні вимоги працівника, оскільки відповідачі як самостійні суб’єкти фізичні особи взяли на себе зобов’язання сплатити певну винагороду Позивачу за умови не створення ним конкуренції компанії, у якій вони є власниками.
Отже в цьому випадку ми спостерігаємо чітке порушення права на матеріальну компенсацію фахівця яку він отримує за невчинення конкурентних дій.
- У наступній судовій справі справі №588/34/21 позивачка з 05 січня 2000 року перебувала у трудових відносинах з компанією. Паралельно з основною роботою позивачка працювала за суміщенням директором філії іншої компанії. 06 лютого 2019 року позивачці було запропоновано підписати угоду про припинення трудових правовідносин за угодою сторін, яка в свою чергу містила положення про неконкуренцію. З урахуванням уточненого позову, позивачка, зокрема, просила суд визнати це положення дискримінаційним та таким, що обмежує конституційне право позивачки вільно обирати умови праці, що суперечить чинному законодавсту та на підставі статті 9 КЗпП України свідчить про недійсність такої умови.
Враховуючи всі обставини суд відхилив доводи позивачки, оскільки спірний пункт угоди був тимчасовим і поширювався на правовідносини сторін після припинення трудового договору, які є цивільно-правовими, а тому в силу принципу свободи договору, передбаченого статтею 6, 627 ЦК України, такі відносини можуть самостійно бути врегульовані сторонами.
Також важливо зазначити, що позивачка не послалась на конкретні фактичні обставини, які в умовах покладених на неї спірним пунктом зобов’язань, накладали на неї занадто тяжкий тягар і позбавляли її можливості, враховуючи її фах та отримані практичні навички, реалізувати себе в обраних нею сферах діяльності.
Це рішення є прикладом того, що суд прийшов до висновку, що угоди про неконкуренцію не є дискримінацією з боку Роботодавця, а є проявом необхідності сприяння дотримання конкуренції та гарантом обмеження використання Працівником внутрішньої інформації Роботодавця, а укладення такого договору є правом сторін врегулювати свої відносини в договорі.
Проводячи аналіз вищезазначених справ, можна дійсни висновку, що запорукою успішного захисту прав компанії так само, як і працівника в суді є належним чином зібрана та оформлена доказова база.
Скаржитись на недосконале законодавство можна скільки завгодно, проте такі доводи не підійдуть в залі судового засідання, коли на вагах перебуває ваш бізнес та його захищеність від конкурентів. Відповідаючи на запитання в назві статті, захистити бізнес лише з укладенням NCA та NDA є дуже складним та ризиковим, адже в судовому процесі буде приділено більше уваги саме комплексному підходу захисту компанії від розповсюдження конфіденційної інформації та конкурентних дій.
Якщо в вас виникли питання до власного бізнесу чи достатньо приділено уваги захисту конфіденційної інформації, то раді повідомити, що команда Digilaw має досвід у супроводі бізнесу від розроблення вшутрішньої документації до захисту інтересів бізнесу в суді.