Defense tech стартапи, dual-use та інвестиції: з якими питаннями стикаються українські компанії

Український defense tech зараз росте дуже швидко. Частина команд уже працює не просто як локальні R&D-проєкти, а як компанії, які будують технології для міжнародного оборонного ринку, NATO та глобального dual-use сектору.

Але проблема в тому, що технології масштабуються значно швидше, ніж структура компанії навколо них.

Поки стартап маленький, більшість речей працює "якось". IP оформлений частково. Підрядники підключаються швидко. Вихідний код передається партнерам без глибокого аналізу. GitHub доступ відкривається.

І саме в цей момент компанія гадає, що її головний виклик це продукт або пошук інвестицій.

Хоча на практиці великі проблеми часто починаються значно пізніше:

— під час перевірки (due dilligence) інвестором;

— передачі технології за кордон;

— перевірки регулятором (export compliance).

Особливо якщо мова про технології подвійного призначення.

Що зараз стає проблемою для українського defense tech

Одна з найбільш недооцінених тем — це міжнародна передача технології. Багато команд досі думають:

"ми просто показуємо софт".

Але для регулятора або міжнародного партнера це може виглядати як:

— передача технології подвійного призначення;

— ризик військового використання;

— міжнародна передача контрольованої технології.

Особливо якщо продукт пов’язаний з:

— навігацією;

— дронами;

— AI-системами;

— захищеним зв’язком;

— військовою аналітикою.

І не тільки.. бо є механізм Catch-all згідно до українського та європейського регулювання (REGULATION (EU) 2021/821), за яким навіть на товари не з списку можуть розповсюджуватися ці правила.

І тут питання вже не лише в IP чи договорі.

Паралельно виникають:

— експортний контроль;

— перевірка кінцевого користувача;

— класифікація технології;

— структура інвестиції;

— міжнародний compliance.

Де defense tech-компанії ризикують інвестиційною готовністю..

Часто проблема в структурі компанії.

Класичний сценарій: IP — в одній юрисдикції, R&D — в Україні, підрядники — по всьому світу, доступ до технології відкривається без аналізу експортних ризиків, а структура між фаундерами існує “на довірі”. Поки компанія невелика — це майже непомітно. Але коли з’являється інвестор, міжнародний партнер або інтерес до M&A, раптом виявляється, що продукт готовий до масштабування, а структура - ні.

Чому юридичний супорт у defense tech стає частиною продукту

Сучасний defense / military tech — це вже не лише hardware. Це software, AI, data, автономні системи, IP, експортний контроль та міжнародна передача технології. І саме тому юристи для defense tech поступово перестають бути тільки про оформлення документів. Юридична підтримка в defense / military tech стає частиною архітектури компанії та її готовності до міжнародного ринку.

Особливо для українських стартапів у сфері технологій подвійного призначення та defense tech, які хочуть працювати з міжнародними інвесторами або глобальними закупівельними процесами.

Якщо ви будуєте defense tech або dual-use продукт і хочете зрозуміти ризики структури компанії, IP чи експортного контролю — напишіть нам для бронювання консультації.