Коли у працівника з'являється опціон (і працівник розуміє як він працює),
він стає особисто заінтересованим у розвитку компанії, цьому ще й сприяє механізм вестингу.
Вестинг — це процес розбивки отримання опціону (акцій компанії або стартапу) в залежності від відпрацьованого у компанії (стартапі) часу.
Тобто весь пакет акцій надається не відразу, а поступово. Більшість компаній притримуються стандартного періоду вестингу, який складає 4 роки.
Але є ще й кліфф. Кліфф — це період після проходження якого працівник
має доступ до своїх акцій. Стандартний кліфф — 1 рік. Це означає, що поки робітник не пропрацює рік у компанії (стартапі) він нічого не отримає.
Після проходження кліффу, тобто 1 року, працівник отримає 25% від обумовленої долі, а потім щомісячно або щоквартально, протягом ще 3-х років буде отримувати останні 75%. Наприклад, працівнику було виділено пакет опціонів у розмірі 4800 одиниць, через рік він отримає долю у розмірі 1200 одиниць (але, якщо до цього моменту працівник звільниться або його звільнять, він не отримує нічого). Після проходження кліффу, за кожний місяць роботи у компанії працівник отримуватиме 100 одиниць (1/48 частина від пакету опціонів). Тож такий вестинг є стандартним та називається
графічним так як він відображає графічну залежність між строком, який працівник пропрацював у компанії (стартапі) та кількістю отриманих акцій.
Такий підхід необхідний для того, щоб керівник був впевнений, що доля
у його компанії (стартапі) належить дійсно тим співробітникам, які на це заслуговують.
Найчастіше всього до працівників застосовують схему опціонного плану ESOP (Employee Stock Options Plan). Її розмір формується шляхом виділення певної кількості акцій від загального обсягу акцій. На практиці виділяють від 5 до 20%. Тобто цими акціями не володіють ні інвестори, ні власники бізнесу, ні працівники (поки що). Доречі, інвестори часто вимагають наявності ESOP як додаткову гарантію, що компанія є конкурентоспроможною на ринку та зацікавлена у залученні висококваліфікованих працівників.
Але можна використовувати і нестандартний вестинг шляхом збільшення його періоду або кліффу, призв'язуючи його до кількості продажів, прибутку компанії або інших показників.
Прикладом використання нестандартного вестингу є поєднання графіку, етапу та вехи як умови для отримання відповідного відсотку акцій. Наприклад, ваш співзасновник бажає отримати 10% від загального обсягу акцій компанії (стартапу), тож наділення його акціями можливо при виконанні настпуних умов:
- він отримає 4% акцій, якщо розробить мобільний додаток для Android протягом 2-х місяців (етап);
- він отримає 4% акцій, якщо випустить цей же адаптований мобільний додаток для iOS у наступному місяці (вехи);
- і ще 2%, якщо він працює у компанії 12 місяців (графік).
Використання такого підходу гарантує наділення акціями в залежності від отриманого результату та слугує окремою мотивацією для вдосконалення навичок. Тобто, якщо співзасновник вчасно розробив мобільний додаток
для Android, працює 12 місяців, але не має навичок щодо роботи з iOS, він отримує 6% акцій.
Також існує поняття "прискореного вестингу" (vesting acceleration), яке визначає що станеться з отриманими опціонами у випадку, якщо компанію продадуть раніше ніж закінчиться повний період вестингу. Буває повна відсутність vesting acceleration — так, співробітник отримає прибуток від продажу вже отриманих акцій. Інший варіант — full vesting acceleration, коли незалежно від моменту продажу компанії (навіть якщо це сталося на наступний день після видачі опціону) працівник отримає прибуток від продажу повного пакету опціонів, які були виділені для нього. Такі варіанти узгоджуються у опціонній угоді між сторонами.