Digilaw Blog

Game developer та договори із компанією замовником.

Привіт, мене звати Альона, я старший юрист у Digilaw. Digilaw має більше ніж 6 років досвіду у сфері розробки договорів, які укладаються компанією-замовником із своїми підрядниками в сфері GameDev. Також компанія має значний досвід в аналізуванні таких договорів та визначенні ризиків для розробників. Так, юристи не завжди виступають зі сторони компанії-замовника, інколи ми ще й відстоюємо інтереси розробників та вступаємо у перемовини з протилежною стороною.

У цій статті я не буду розповідати, наскільки важливо укладати договори із компаніями, це і так всі знають. Спробую розповісти навіщо взагалі ці договори та на які основні моменти необхідно звертати увагу при їх підписанні. Ну що ж, почнемо.

  1. Навіщо мені пропонують підписати якісь документи, якщо я тільки роблю тестове завдання?

Досить розповсюджене запитання, адже ще незрозуміло: чи пройдеш ти це тестове завдання та чи візьмуть тебе у команду за результатами цього тестового завдання або ні. Тож навіщо та що саме потрібно підписати?

Частіше всього документ, що тобі можуть надати на підпис перед початком тестового завдання — Угода про нерозголошення конфіденційної інформації (NDA). Так, звучить так собі, начебто вже якісь обов’язки з’являються, але лякатися не варто. Компанія намагається захистити інформацію, яка є секретною, адже непоодинокими є випадки, коли для тестового завдання надаються реальні проєкти. Всі ж розуміють, що Game Development Document, сцени, арт-гайди, ідеї щодо сюжету, персонажі кожного ігрового проєкту компанії — не є загальнодоступною інформацією.

Крім того, компанія завжди буде захищати свою інтелектуальну власність. Що це означає? Код гри або його частина, зображення персонажів, сценарій — все це окремі об’єкти авторського права сукупність яких і складає гру. Тож якщо твоє тестове завдання було розроблено із використанням об’єктів інтелектуальної власності або конфіденційної інформації компанії — скоріш за все всі твої наробки також будуть власністю компанії (але треба аналізувати положення NDA). А якщо тобі ще з заплатили за тестове завдання — можна припустити, що авторська винагорода сплачена, тож не раджу використовувати або розміщувати результат тестового завдання будь-де, принаймні без отримання письмового дозволу від компанії.

2. Тестове успішно виконане. Що це тепер за купа договорів, які мені необхідно підписати?

Так-так, NDA на етапі тестування то були лише квіточки, але не лякайтесь, все не так страшно, як здається на перший погляд. Будемо вважати, що NDA вже підписаний. Які ще документи компанія може надати для підписання?

Договір про надання послуг (Service Agreement) та Договір про неконкуренцію та непереманювання (NCA and NSA). Інколи NDA або Service Agreement можуть включати в себе положення NCA та NSA.

Service Agreement

Права і обов’язки сторін, порядок комунікації між сторонами, порядок оплат, застосовне право — всі ці положення будуть міститися у Service Agreement. Документ може бути від 3 сторінок і до 20+, залежно від того наскільки детально компанія бажає відобразити свою політику у договорі. Звісно бувають й виключення, коли компанія надає односторінковий оффер (offer). Вважай, що ти зірвав джекпот, адже зазвичай у оффері усе коротко, чітко та зрозуміло.

NCA and NSA

Назва цих двох документів говорить сама за себе. Non-Compete Agreement (NCA) це про неконкуренцію (підрядник погоджується не конкурувати з компанією протягом певного періоду часу після завершення надання послуг), а Non-Solicitation Agreement (NSA) — про непереманювання (підрядник зобов’язується не переманювати клієнтів, працівників або інших осіб компанії, з якими він працював).

Існують випадки, коли положення NCA and NSA можна оскаржити у судовому порядку, але все залежить від того, яким чином сформовані положення та яке право застосовується у відносинах між сторонами. Та це вже інша тема для дискусій.

А ще компанія може попросити заповнити додаткові форми для податкових органів країни своєї реєстрації. Наприклад, американські компанії частіше всього надсилають форму W8-BEN. W8-BEN — це форма, що подається нерезидентами США, що отримують певний вид доходу з США. Подавши цю форму, особа має право на зниження ставки або взагалі на звільнення від оподаткування, якщо між США та країною, якої є податковим резидентом особа отримувач коштів, діє угода про уникнення подвійного оподаткування (у США з Україною така угода є).

3. На що потрібно звернути увагу при підписанні?

Звісно я б порадила детально ознайомитись з усіма положеннями всіх наданих договорів, але це може бути досить докучно та втомливо. Тож пропоную загальний чек-лист які положення краще все ж таки переглянути перед підписанням договорів.

NDA:

  • скоріш за все вся інформація, що передається у будь-якому вигляді тобі компанією буде вважатися конфіденційною. Тож вишукування того що ж не є конфіденційним — не досить добра ідея (звісно якщо це не претензія або не судовий кейс);
  • термін, протягом якого не можна розголошувати інформацію. Зазвичай це 3–5 років після завершення відносин між сторонами але й безстрокові зобов’язання також зустрічаються;
  • прямі обов’язки (видалити інформацію при запиті компанії або при завершенні відносин, повідомити компанію про отримання запиту від державних органів про розголошення інформації тощо);
  • звісно, відповідальність. У договорі можуть бути встановлені як тверді суми штрафів, так і взагалі бути відсутні штрафні санкції. Але не варто розслаблятися, відшкодування збитків є досить застосовним та дієвим положенням у договорі.

Service Agreement:

  • розмір винагороди за надані послуги, а також спосіб та період її виплати. Не всі компанії (особливо іноземні) будуть платити винагороду одразу на ваш рахунок ФОП. Нормальною практикою є застосування платіжних засобів таких як Payoneer, Wise, PayPal або взагалі допоміжних сервісів, наприклад, таких як Deel (і ні, це не реклама, хоча реєстрацією акаунтів в платіжках ми теж займаємося). Звісно, ми зараз не говоримо про легальність використання цих платіжних засобів та про те як, та куди можна виводити кошти (ну ви розумієте);
  • порядок надання послуг. Звісно у багатьох компаній є додаткові допоміжні пояснення усіх процесів у компанії, але й ознайомитись з даним розділом зайвим не буде;
  • права інтелектуальної власності. Якщо ти надаєш послуги компанії з США — скоріш за все всі права на створені тобою об’єкти будуть належати компанії. Але якщо замовником є українська компанія — можливі варіанти. До речі, чи можеш ти розміщувати результати послуг у портфоліо, також може бути зазначено у цьому розділі;
  • відповідальність. За що можна отримати штраф, а за що лише попередження залежить від внутрішньої політики компанії, тож потрібно бути обізнаним у таких питаннях ще на етапі підписання документу;
  • розірвання договору. А договором може бути взагалі не передбачено право розробника розірвати договір зі своєї сторони і що ти будеш потім робити? Скоріш за все — звертатися до юристів за допомогою, але краще ж було на етапі підписання договору додатково оговорити із компанією такі положення.

NCA and NSA:

  • протягом якого терміну не можна співпрацювати з минулими або поточними клієнтами компанії-замовника;
  • протягом якого терміну не можна займатися конкурентною до компанії-замовника діяльністю та які умови такої неконкуренції;
  • протягом якого періоду не можна пропонувати іншим розробникам компанії припинити співпрацю із компанією;
  • штрафні санкції. Штрафи у такому документі зазвичай є досить значними, тож не буде зайвим переглянути такі положення.

4. А якщо нічого незрозуміло, до кого звертатися?

Звісно, краще до свого юриста, щоб він все розклав тобі по поличкам або взагалі не втягував тебе у всі ці юридичні питання. Але якщо юриста немає, можна звернутися до HR-менеджера, який або направить у юридичний відділ компанії або самостійно допоможе з вирішенням твого запитання.

Наприклад, якщо ти не розумієш чи маєш ти право розміщувати результати послуг у портфоліо або показувати на наступних співбесідах такі результати послуг, краще запитати в уповноваженої особи в компанії та отримати письмове підтвердження дозволу. Адже такий письмовий дозвіл (навіть у електронному вигляді) може позбавити тебе багатьох неприємних ситуацій у майбутньому.

А от якщо ти розумієш, що деякі умови договору не є прийнятними для тебе, також необхідно звернутися спочатку до компанії. Можливо твої аргументи будуть досить переконливими та юристи компанії зможуть здійснити деякі зміни у договорах. Але, насправді, все дуже залежить від внутрішньої політики. На практиці великі компанії неохоче вносять якісь правки у свої документи, тож можливо таке, що доведеться прийняти їх правила гри.

5. Я вже надаю послуги іншій компанії, а до мене все ще звертається попередня компанія із проханнями підписати ще якісь документи. Як діяти?

І знов підписувати щось незрозуміле — подумав ти. Так, дійсно деякі розробники не розуміють що ще від них хочуть, якщо він вже не надає послуги компанії.

А хочуть від розробника, певно, підписаний договір про передачу прав інтелектуальної власності (IP Transfer Agreement). Цей договір є підтвердженням того, що розробник передає всі виключні майнові права на результати послуг компанії, тобто власником усіх розробок буде вважатися виключно компанія. На перший погляд може здатися, що це не дуже важливий документ, але насправді це не так. Інвестори, партнери або замовники ігор можуть вимагати у компанії підтвердження того, що права на всі елементи гри належать саме компанії та ніким більше не використовуються.

Але IP Transfer Agreement також може містити положення, на які треба звертати увагу. Наприклад, відшкодування збитків у порядку регресу при отриманні компанією позовів від третіх осіб. Це означає, що якщо розробник використав частину коду або персонаж іншої гри без отримання відповідного дозволу або ліцензії, правовласник має право звернутися до компанії, заборонити використання такого коду або персонажу у грі та вимагати відшкодування збитків. І якщо у договорі буде міститися відповідне положення — усі збитки буде відшкодовувати і компанії і правовласнику саме розробник.

Тож будь уважним при підписанні договорів та притримуйся їх положень, адже інколи умови договору викладені таким чином, що навіть юристи не можуть знайти ту саму “лазівку”, щоб розробник не натрапив ні на штрафи, ні на псування своєї репутації.