Чи “живий” Вищий суд з питань інтелектуальної власності

Розповімо на якій стадії питання функціонування суду і чому суд досі не працює

Вже більше 3-х років створюється Вищий суд з питань інтелектуальної власності — яскраві обговорення щодо актуальності суду, початок конкурсного відбору суддів і все.. тиша. Як багатьом відомо, у 2016 році були внесені зміни до Конституції і Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачали створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності та Вищого антикорупційного суду.

Планувалося створення спеціального суду для розгляду спорів, пов’язаних з правами авторів та суміжних прав, реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності тощо. Однією із причин створення спеціалізованого суду стала нестача особливих знань у суддів судів загальної юрисдикції. В загалому, ідея створення суду з питань інтелектуальної власності не є новою, адже аналогічні судові установи успішно функціонують в Німеччині, Швейцарії, Великобританії.

Кожна держава самостійно обирає підхід щодо створення судових спеціальних органів. Наприклад, у Великобританії наявний спеціалізований Патентний суд графств і Патентний суд у складі Високого суду, що розглядають лише спори у сфері інтелектуальної власності (обрання суду залежить від ціни позову). Схожа система запроваджена і в ФРН, де функціонує Федеральний патентний суд. Цікаво, що до його складу входять не тільки юристи, але й інші необхідні технічні спеціалісти, патентознавці. В таких країнах, як Австралія та Китай, при судах сформовані спеціалізовані відділення для розгляду справ цієї категорії.

У 2017 році багато уваги було прикуто до конкурсного відбору суддів. Майже півроку розглядали лише питання допуску осіб до майбутнього конкурсу. Безпосередньо конкурсним відбором займалася Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС). У 2019 році на завершальному етапі конкурсу (проведення співбесід), коли із 63 учасників необхідно було обрати 21 суддю, в листопаді був прийнятий Закон №193-ХІ, яким змінювався склад і порядок формування ВККС за участю міжнародних експертів. Зрозуміло, що проведення конкурсу було зупинено до формування нового складу ВККС.

Однак, цікаво, що міжнародні експерти у свою чергу відмовилися від направлення делегатів для проведення конкурсу, що створює непередбачений Законом №193-ХІ випадок. Так, конкурсна комісія не була сформована і Вища рада правосуддя визнала конкурс таким, що не відбувся. Історія стала ще більш заплутаною, коли Конституційний суд визнав неконституційними деякі положення Закону №193-ХІ, наприклад, щодо кількості членів ВККС, що мала б обрати суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Позитивною новиною стала державна реєстрація юридичної особи — Вищого суду з питань інтелектуальної власності у лютому 2020 року, що свідчить про майбутнє функціонування суду. Також, у державному бюджеті на 2020 рік було закладено асигнувань у розмірі 7.8 мільйонів гривень на Вищий суд з питань інтелектуальної власності, з яких залишилося більше 5 мільйонів не використані. Очікуваною стала пропозиція Вищої ради правосуддя перенаправити вищезазначені кошти на асигнування Державної судової адміністрації.

Проте, повертаючись до питання формування складу суду, наразі надія залишається тільки на Верховну Раду, адже конкурс ВККС було провалено. 6 червня 2020 року до ВРУ надійшов законопроєкт №3711 від Президента, яким передбачено вирішення випадку, коли міжнародні експерти не надають ніяких пропозицій. За таких умов замість міжнародних експертів, осіб для конкурсної комісії пропонує Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

9 жовтня Венеціанська комісія надала звіт щодо законопроєкту №3711, в якому в цілому схвально коментувала ініціативи проєкту із зазначенням деяких рекомендацій. Наразі законопроєкт доопрацьовується у комітетах парламенту.

1 грудня в рамках національної дискусії “Доступ до правосуддя: реалії та перспективи” голова та члени Національної асоціації адвокатів виказали думку стосовно необхідності відновлення повноважень останнього складу ВККС, поки не буде ухвалено законодавство за яким буде можливо обрати новий склад ВККС. Адже, відсутність діючого складу ВККС призводить не тільки до блокування призначення суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності, але і взагалому до кадрового дефіциту в українських судах. Як було заявлено екс-головою Вищої ради правосуддя Овсієнко А.: “Упродовж півтора року дев’ять судів не здійснювали правосуддя через відсутність у їх складі повноважних суддів”.

Чи не нагадує вам вся ця історія відому казку, в якій можна отримати голку лише через сундук, зайця, качку та яйце? Однак, поки склад ВККС не буде сформовано, закінчення відбору суддів до Вищого суду з питань інтелектуальної власності годі і чекати. Хоча, ми звичайно ніколи не втрачаємо надії.

Слідкуйте за цим “судовим блокбастером” у нашому блозі.