Вже тривалий час як у світі, так і в Україні, значної поширеності набувають безготівкові платежі. Особливо актуальним дане питання для більшості стало від початку поширення пандемії COVID-19, коли люди в цілях безпеки прагнули обмежити фізичний контакт із грошима. Водночас безготівкові операції для багатьох людей, які раніше не були прибічниками цифровізації, виявились не лише безпечним способом розрахунків, а й значно зручнішим та швидшим, у порівнянні з готівковим розрахунком.
Як наслідок, місце традиційних банківських установ поступово перебирають на себе цифрові фінансові установи, які забезпечують користувачів послугами з онлайн-банкінгу. Так, наприклад, Juniper Research в рамках проведеного дослідження зробили висновок, що до 2024 року кількість користувачів цифрового банкінгу досягне відмітки в 3.6 мільярдів осіб, що свідчить про активне зростання попиту на цифровізацію банківських послуг.
Крім цього, останніми роками набирає все більших обертів використання криптовалют та технологій блокчейн в цілому, що свого часу стало наслідком для суттєвих зрушень у FinTech індустрії. Цифрові валюти є частиною даного розвитку, у звʼязку з чим центральні банки почали звертати увагу на них та виявляти свій інтерес.
Цифрова валюта центрального банку (Central Bank Digital Currency, CBDC) — це цифрова форма грошей, що емітуються центральним банком і мають статус законного платіжного засобу, тобто це традиційні гроші в цифровій формі, що випускаються центральним банком країни та засновані на цифровому обліковому записі. Одиниця цифрової валюти дорівнює одиниці звичайної валюти, яка знаходиться в обігу у певній країні, і є її цифровим відповідником.
Запровадження CBDC може мати власні потенційні переваги, серед яких:
За останніми даними Atlantic Council’s Central Bank Digital Currency tracker, 114 країн, які представляють 95% світового ВВП, вже почали проводити дослідження CBDC, а деякі країни навіть перейшли до наступних етапів впровадження CBDC.
Давайте розглянемо деякі з них:
Таким чином, ми спостерігаємо, що більшість центральних банків приділяють увагу впровадженню цифрової валюти. Однак, яка ситуація наразі в Україні?
Перші дослідження Національний банк України розпочав ще у 2016 році у звʼязку з ухваленням рішення Правління Національного банку України “Про впровадження платформи “електронна гривня” та електронних грошей Національного банку України” від 30 грудня 2016 року. НБУ розглядає цифрову валюту як альтернативний засіб (інструмент) для здійснення миттєвих платежів на невеликі суми фізичними особами. Перевагами такої валюти може стати простота використання, безпечність (погашення і розрахунки гарантуються Національним банком), швидке отримання статусу користувача, швидкість розрахунків.
Незабаром, протягом лютого — грудня 2018 року в НБУ реалізовувавсяпілотний проєкт із впровадження е-гривні, у якому взяли участь працівники НБУ. В рамках проєкту було випущено е-гривню на суму 5 443 гривень, із якою учасники здійснювали різноманітні операції, зокрема здійснювали перекази коштів між гаманцями та обмінювали електронну гривню на безготівкові кошти тощо. В цілому, Національний банк визнав пілотний проєкт успішним.
Як одним із технологічних рішень для функціонування платформи “Електронна гривня” було обрано блокчейн-протокол Stellar, який було допрацьовано НБУ. При цьому, на думку регулятора, вибір такої системи може створювати ризики для подальшого розвитку та поширення Платформи, оскільки він фактично не дає змогу виправляти виявлені недоліки та вразливості блокчейн-протоколу Stellar, а також робить систему суттєво залежною від компанії-розробника. Своєю чергою, 4 січня 2021 року у Мінцифри оголосилипро співпрацю зі Stellar Development Foundation щодо розвитку ринку віртуальних активів, одним із напрямків якого мало стати сприяння розвитку цифрової валюти Національного банку в Україні.
Тобто, попри існування ризиків, які існують при застосуванні сторонніх блокчейн-платформ, Нацбанком було прийнято рішення розбудовувати платформу е-гривні на основі Stellar. Таке твердження також підтвердив очільник Мінцифри Михайло Федоров у своєму інтервʼю “РБК-Україна” від 13 лютого 2023 року, де повідомив, що йому вже була презентована електронна гривня на базі продукту від Stellar. Водночас зауважимо, що на протоколі Stellar вже було випущено чималу кількість криптовалют та токенів (XLM, USDC, EURB, SLT, EDGT тощо), а також платформ (MoneyGram, Circle, Coinme тощо). Це свідчить про досвід, гарну репутацію та довіру на ринку.
На жаль, російська військова агресія, а перед цим і поширення пандемії COVID-19, змістили увагу Нацбанку на підтримання стабільності функціонування фінансового сектору країни, у звʼязку з чим процес розробки е-гривні уповільнився. Тим не менш, на думку Міністра цифрової трансформації України, НБУ має запустити пілоти вже у цьому році, не відкладаючи на 2024 рік.
Водночас хочемо підкреслити, що в рамках сформованого компанією PwC Глобального індексу CBDC у 2022 році, що враховує прогрес центральних банків, позицію щодо розвитку CBDC та суспільний інтерес при використанні CBDC, Україна посідає 6 місце у світі та 1 місце у Європі із розвитку цифрової валюти.
Проте, активний розвиток “цифрової революції” не може відбуватись без належної правової регламентації. Для того, щоб відповідати трендам цифрових фінансових технологій, 30 червня 2021 року був прийнятий Закон України “Про платіжні послуги”, яким було вперше введено поняття “цифрові гроші Національного банку України” як електронної форми грошової одиниці України, емітентом якої є НБУ.
Разом із прийняттям зазначеного вище закону були внесені зміни й до Закону України “Про Національний банк України”, якими було унормовано, що цифрові гроші вважаються законним платіжним засобом на території України, приймаються фізичними і юридичними особами для проведення платіжних операцій та розрахунків.
Важливо розуміти, що за попередньою концепцією впровадження е-гривні не було передбачено повної заміни готівкових коштів або безготівкових, що зберігаються на рахунках у банках. Цифрова валюта буде слугувати доповненням до вже існуючих засобів платежу.
Також відомо, що НБУ 1 квітня 2023 року здійснив перехід на нове покоління системи електронних платежів Національного банку — на базі міжнародного стандарту ISO 20022 та в цілодобовому режимі. Нове покоління СЕП має відкрити банкам та бізнесу нові можливості. Зокрема це структуризація реквізитів платежу, скорочення часу на обробку платежів, покращений контроль над випадками відмивання грошей, шахрайства тощо. Також це має підвищити безпеку платежів та посилити конкуренцію на платіжному ринку.
То ж, додатково ще слід розглянути перспективи впровадження цифрової валюти в Україні. Чи дійсно їй притаманні ті переваги, про які розповідають?
Беззаперечно, запровадження CBDC в Україні сприятиме формуванню зручної інфраструктури для платежів та буде підтримувати ефективність, контроль та інновації. Однак, з огляду на те, що порядок випуску, зберігання та погашення цифрових грошей, а також особливості виконання платіжних операцій із застосуванням цифрових грошей регулюються актами Національного банку України, це може призвести до деяких обмежень для потенційних користувачів е-гривні:
При застосуванні заходів фінансового контролю, у разі встановлення певних ознак підозрілості у певній операції, вона може бути заморожена. Тобто, будь-яка транзакція, яка буде здійснюватись через платформу “Електронної гривні”, знаходиться під контролем регулятора та може бути відхилена у будь-який час.
Важливо розуміти, оскільки власником та оператором платформи е-гривні буде виступати НБУ, то крім банків-посередників НБУ також зможе відразу отримувати інформацію про проведені транзакції за всіма гаманцями платформи (не потрібно буде звертатись із запитом до банків з вимогою надати потрібну інформацію по кожному із рахунків окремо).
Тобто, такий тотальний контроль може створити ризик зловживання владою, порушення приватності та недостатньої автономії фінансових операцій. Водночас саме така властивість операцій із використанням цифрової валюти буде сприяти виявленню випадків фінансування тероризму, країни-агресора, відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом, зменшуватиме можливість ухилення від сплати податків та вчинення інших протиправних дій, які складно відстежити при застосуванні розрахунків паперовими грошима.
Таким чином, під час впровадження цифрової валюти потрібно буде знайти належний баланс між захистом прав громадян на недоторканність приватного життя й забезпеченням прозорості, необхідної для стримування злочинної діяльності. Захист конфіденційності споживачів має вирішальне значення.
Таким чином, як бачимо, Україна не відстає від світових трендів впровадження CBDC. Запуск платформи е-гривні може мати як свої переваги, серед яких: швидкість проведення транзакцій, зменшення вартості таких переказів, доступність, підвищення фінансової стабільності, зниження адміністративних витрат, повʼязаних із випуском, зберіганням та погашенням валют, а також виявлення та запобігання фінансуванню тероризму та відмивання коштів; так і недоліки, до яких належать: можливість тотального контролю за фінансовою діяльністю громадян, програмування цифрової валюти та обмеження категорій товарів та послуг, оплата за які може бути здійснена, потенційна вразливість до хакерських атак тощо.
Важливо розуміти, що наразі НБУ проводяться дослідження того, яка модель цифрової валюти може бути найбільш сприятливою та дієвою для України, оскільки станом на зараз у світі не існує ідеальної моделі, яка підходила б для будь-яких економік світу. Відповідно, такими ж питаннями займаються в усіх інших світових центробанках.
Тим не менш, жоден із центральних банків світу поки що не стверджує про безальтернативність цифрової валюти, а тому кожна особа може самостійно визначитись, чи бажає вона користуватися цифровими грошима, або надає перевагу традиційній банківській системі, або ж прагне залишитись при старому і доброму готівковому варіанті.
Як наслідок, місце традиційних банківських установ поступово перебирають на себе цифрові фінансові установи, які забезпечують користувачів послугами з онлайн-банкінгу. Так, наприклад, Juniper Research в рамках проведеного дослідження зробили висновок, що до 2024 року кількість користувачів цифрового банкінгу досягне відмітки в 3.6 мільярдів осіб, що свідчить про активне зростання попиту на цифровізацію банківських послуг.
Крім цього, останніми роками набирає все більших обертів використання криптовалют та технологій блокчейн в цілому, що свого часу стало наслідком для суттєвих зрушень у FinTech індустрії. Цифрові валюти є частиною даного розвитку, у звʼязку з чим центральні банки почали звертати увагу на них та виявляти свій інтерес.
Цифрова валюта центрального банку (Central Bank Digital Currency, CBDC) — це цифрова форма грошей, що емітуються центральним банком і мають статус законного платіжного засобу, тобто це традиційні гроші в цифровій формі, що випускаються центральним банком країни та засновані на цифровому обліковому записі. Одиниця цифрової валюти дорівнює одиниці звичайної валюти, яка знаходиться в обігу у певній країні, і є її цифровим відповідником.
Запровадження CBDC може мати власні потенційні переваги, серед яких:
- Підвищення безпеки платежів. З використанням цифрової валюти, транзакції можуть бути захищені сучасними криптографічними методами, що знижує ризик шахрайства та підробки грошових засобів.
- Збільшення ефективності проведення операцій. Транзакції із використанням цифрової валюти можуть здійснюватись швидше та з меншими комісіями, оскільки знижуються операційні витрати на проведення таких транзакцій.
- Підвищення рівня фінансової доступності. У регіонах, в яких відсутній доступ до традиційних банківських послуг, впровадження цифрової валюти може дати людям можливість здійснювати фінансові операції через мобільні телефони або інші пристрої, що розширить їх можливості та полегшить використання фінансових послуг.
- Запобігання фінансування тероризму та відмивання коштів. Через те, що транзакції з використанням цифрової валюти характеризуються своєю прозорістю і можуть бути відстежені та піддані аналізу, держава отримає можливість контролювати обіг коштів та відстежувати грошові потоки, таким чином і виявляти підозрілі фінансові операції тощо.
За останніми даними Atlantic Council’s Central Bank Digital Currency tracker, 114 країн, які представляють 95% світового ВВП, вже почали проводити дослідження CBDC, а деякі країни навіть перейшли до наступних етапів впровадження CBDC.
Давайте розглянемо деякі з них:
- Центральним банком Багамських островів у 2020 році було запущено першу у світі офіційну цифрову валюту — «Sand Dollar», яка стала цифровою версією Багамського долара, тим самим випередивши Китай та інші країни. Основною метою запровадження цифрової валюти було сприяння підвищенню фінансової доступності та надання ширшого доступу до фінансових послуг на малонаселеному архіпелазі, що складається з 700 розкиданих островів. Жителі можуть використовувати цифрову валюту через мобільні додатки або за допомогою фізичної платіжної картки для доступу до цифрового гаманця. «Sand Dollar» забезпечений валютними резервами Центрального банку та обмежений для внутрішнього використання.
- Пілотний проєкт із використання цифрової валюти після 6 років досліджень у квітні 2020 року впровадив і Китай. Головною метою впровадження даного проєкту став захист валютного суверенітету Китаю та правового статусу національної грошової одиниці. Випробування цифрового юаня почалися в чотирьох містах і поступово поширювалось на інші міста. Згідно з даними, оприлюдненими Народним банком Китаю, на кінець серпня 2022 року сума транзакцій з використанням валюти становила 100 мільярдів юанів (14,5 мільярдів доларів), що еквівалентно в середньому 3,6 мільярда юанів на місяць з початку випробування, а кількість торговельних магазинів, що підтримують цифровий юань, перевищила 5,6 мільйона. Активно цифровий юань також використовувався під час зимових Олімпійських ігор у Пекіні.
- Цифрова валюта Ямайки JAM-DEX була запущена у червні 2022 року і є першим CBDC, офіційно визнаним як законний платіжний засіб. Голова Центрального банку Ямайки Річард Байлз зазначав, що «цифрова ямайська валюта пропонує більш безпечну та зручну альтернативу фізичним банкнотам і монетам, CBDC можна використовувати без банківського рахунку». Уряд Ямайки очікує заощадити близько $7 млн на рік на заміні, зберіганні та обробці готівки.
Таким чином, ми спостерігаємо, що більшість центральних банків приділяють увагу впровадженню цифрової валюти. Однак, яка ситуація наразі в Україні?
Перші дослідження Національний банк України розпочав ще у 2016 році у звʼязку з ухваленням рішення Правління Національного банку України “Про впровадження платформи “електронна гривня” та електронних грошей Національного банку України” від 30 грудня 2016 року. НБУ розглядає цифрову валюту як альтернативний засіб (інструмент) для здійснення миттєвих платежів на невеликі суми фізичними особами. Перевагами такої валюти може стати простота використання, безпечність (погашення і розрахунки гарантуються Національним банком), швидке отримання статусу користувача, швидкість розрахунків.
Незабаром, протягом лютого — грудня 2018 року в НБУ реалізовувавсяпілотний проєкт із впровадження е-гривні, у якому взяли участь працівники НБУ. В рамках проєкту було випущено е-гривню на суму 5 443 гривень, із якою учасники здійснювали різноманітні операції, зокрема здійснювали перекази коштів між гаманцями та обмінювали електронну гривню на безготівкові кошти тощо. В цілому, Національний банк визнав пілотний проєкт успішним.
Як одним із технологічних рішень для функціонування платформи “Електронна гривня” було обрано блокчейн-протокол Stellar, який було допрацьовано НБУ. При цьому, на думку регулятора, вибір такої системи може створювати ризики для подальшого розвитку та поширення Платформи, оскільки він фактично не дає змогу виправляти виявлені недоліки та вразливості блокчейн-протоколу Stellar, а також робить систему суттєво залежною від компанії-розробника. Своєю чергою, 4 січня 2021 року у Мінцифри оголосилипро співпрацю зі Stellar Development Foundation щодо розвитку ринку віртуальних активів, одним із напрямків якого мало стати сприяння розвитку цифрової валюти Національного банку в Україні.
Тобто, попри існування ризиків, які існують при застосуванні сторонніх блокчейн-платформ, Нацбанком було прийнято рішення розбудовувати платформу е-гривні на основі Stellar. Таке твердження також підтвердив очільник Мінцифри Михайло Федоров у своєму інтервʼю “РБК-Україна” від 13 лютого 2023 року, де повідомив, що йому вже була презентована електронна гривня на базі продукту від Stellar. Водночас зауважимо, що на протоколі Stellar вже було випущено чималу кількість криптовалют та токенів (XLM, USDC, EURB, SLT, EDGT тощо), а також платформ (MoneyGram, Circle, Coinme тощо). Це свідчить про досвід, гарну репутацію та довіру на ринку.
На жаль, російська військова агресія, а перед цим і поширення пандемії COVID-19, змістили увагу Нацбанку на підтримання стабільності функціонування фінансового сектору країни, у звʼязку з чим процес розробки е-гривні уповільнився. Тим не менш, на думку Міністра цифрової трансформації України, НБУ має запустити пілоти вже у цьому році, не відкладаючи на 2024 рік.
Водночас хочемо підкреслити, що в рамках сформованого компанією PwC Глобального індексу CBDC у 2022 році, що враховує прогрес центральних банків, позицію щодо розвитку CBDC та суспільний інтерес при використанні CBDC, Україна посідає 6 місце у світі та 1 місце у Європі із розвитку цифрової валюти.
Проте, активний розвиток “цифрової революції” не може відбуватись без належної правової регламентації. Для того, щоб відповідати трендам цифрових фінансових технологій, 30 червня 2021 року був прийнятий Закон України “Про платіжні послуги”, яким було вперше введено поняття “цифрові гроші Національного банку України” як електронної форми грошової одиниці України, емітентом якої є НБУ.
Разом із прийняттям зазначеного вище закону були внесені зміни й до Закону України “Про Національний банк України”, якими було унормовано, що цифрові гроші вважаються законним платіжним засобом на території України, приймаються фізичними і юридичними особами для проведення платіжних операцій та розрахунків.
Важливо розуміти, що за попередньою концепцією впровадження е-гривні не було передбачено повної заміни готівкових коштів або безготівкових, що зберігаються на рахунках у банках. Цифрова валюта буде слугувати доповненням до вже існуючих засобів платежу.
Також відомо, що НБУ 1 квітня 2023 року здійснив перехід на нове покоління системи електронних платежів Національного банку — на базі міжнародного стандарту ISO 20022 та в цілодобовому режимі. Нове покоління СЕП має відкрити банкам та бізнесу нові можливості. Зокрема це структуризація реквізитів платежу, скорочення часу на обробку платежів, покращений контроль над випадками відмивання грошей, шахрайства тощо. Також це має підвищити безпеку платежів та посилити конкуренцію на платіжному ринку.
То ж, додатково ще слід розглянути перспективи впровадження цифрової валюти в Україні. Чи дійсно їй притаманні ті переваги, про які розповідають?
Беззаперечно, запровадження CBDC в Україні сприятиме формуванню зручної інфраструктури для платежів та буде підтримувати ефективність, контроль та інновації. Однак, з огляду на те, що порядок випуску, зберігання та погашення цифрових грошей, а також особливості виконання платіжних операцій із застосуванням цифрових грошей регулюються актами Національного банку України, це може призвести до деяких обмежень для потенційних користувачів е-гривні:
- Прозорість операцій. Всі транзакції, які будуть здійснюватись за допомогою цифрової валюти, фіксуються та можуть підлягати перевірці з боку контролюючих органів, в тому числі в цілях фінансового моніторингу. Так, наприклад, у разі подібного контролю за використанням коштів можна буде встановити, яка особа і на що переважно витрачає свої гроші. Це може призвести до потенційного спостереження, маніпулювання даними, витоку даних у мережу та інших порушень конфіденційності особи.
При застосуванні заходів фінансового контролю, у разі встановлення певних ознак підозрілості у певній операції, вона може бути заморожена. Тобто, будь-яка транзакція, яка буде здійснюватись через платформу “Електронної гривні”, знаходиться під контролем регулятора та може бути відхилена у будь-який час.
Важливо розуміти, оскільки власником та оператором платформи е-гривні буде виступати НБУ, то крім банків-посередників НБУ також зможе відразу отримувати інформацію про проведені транзакції за всіма гаманцями платформи (не потрібно буде звертатись із запитом до банків з вимогою надати потрібну інформацію по кожному із рахунків окремо).
Тобто, такий тотальний контроль може створити ризик зловживання владою, порушення приватності та недостатньої автономії фінансових операцій. Водночас саме така властивість операцій із використанням цифрової валюти буде сприяти виявленню випадків фінансування тероризму, країни-агресора, відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом, зменшуватиме можливість ухилення від сплати податків та вчинення інших протиправних дій, які складно відстежити при застосуванні розрахунків паперовими грошима.
Таким чином, під час впровадження цифрової валюти потрібно буде знайти належний баланс між захистом прав громадян на недоторканність приватного життя й забезпеченням прозорості, необхідної для стримування злочинної діяльності. Захист конфіденційності споживачів має вирішальне значення.
- Програмування цифрової валюти. Пригадаймо 2021 рік, коли Президентом України була ініційована програма “єПідтримка”, в рамках якої громадяни могли отримати на спеціальний рахунок грошову підтримку від держави у розмірі 1000 грн. При цьому використовувати такі кошти була можливість лише на обмежений перелік товарів та послуг, серед яких були абонементи у спортзал чи фітнес-клуб, квитки до кінотеатру, театру чи музею, книжки тощо. Саме у такий же спосіб в будь-який момент уповноважені органи можуть обмежити використання цифрових коштів. Так, наприклад, можуть бути встановлені ліміти на суму розрахунків на день, обмеження на купівлю певних товарів або оплату певних послуг тощо. Проводячи аналогію із Китаєм, деякі аналітики висловлюють побоювання, що влада Китаю використовуватиме запрограмовані цифрові юані з метою контролю сфери їхнього використання. Влада матиме можливість обмежувати купівлю забороненої літератури або оплату заборонених у країні західних цифрових сервісів тощо.
- Хакерські атаки. Оскільки останніми роками спостерігається збільшення кількості хакерських атак на різні обʼєкти, починаючи зі звичайних компʼютерних систем та мереж, та закінчуючи критично важливими інфраструктурними системами. Такі атаки зазвичай відбуваються з метою отримання несанкціонованого доступу до особистої інформації, облікових засобів, фінансових даних, паролів та іншої конфіденційної інформації. Попри те, що кіберзагрози і наразі є частиною ризиків для будь-якої платіжної або фінансової системи, впровадження CBDC потребує більш системного підходу до вирішення проблеми стійкості до кіберзагроз та запровадження належного ступеню захисту, оскільки система може бути доступною для великої кількості учасників, що зробить її більш вразливою.
Таким чином, як бачимо, Україна не відстає від світових трендів впровадження CBDC. Запуск платформи е-гривні може мати як свої переваги, серед яких: швидкість проведення транзакцій, зменшення вартості таких переказів, доступність, підвищення фінансової стабільності, зниження адміністративних витрат, повʼязаних із випуском, зберіганням та погашенням валют, а також виявлення та запобігання фінансуванню тероризму та відмивання коштів; так і недоліки, до яких належать: можливість тотального контролю за фінансовою діяльністю громадян, програмування цифрової валюти та обмеження категорій товарів та послуг, оплата за які може бути здійснена, потенційна вразливість до хакерських атак тощо.
Важливо розуміти, що наразі НБУ проводяться дослідження того, яка модель цифрової валюти може бути найбільш сприятливою та дієвою для України, оскільки станом на зараз у світі не існує ідеальної моделі, яка підходила б для будь-яких економік світу. Відповідно, такими ж питаннями займаються в усіх інших світових центробанках.
Тим не менш, жоден із центральних банків світу поки що не стверджує про безальтернативність цифрової валюти, а тому кожна особа може самостійно визначитись, чи бажає вона користуватися цифровими грошима, або надає перевагу традиційній банківській системі, або ж прагне залишитись при старому і доброму готівковому варіанті.