Times New Roman, кегль 12, одиничний інтервал.. частина щоденної рутини людини, яка працює з документами (у нас, до речі, інший корпоративний шрифт✊).

Намагання захистити права творців шрифтів розпочалися ще у 20 столітті, однак Віденську угоду "Про охорону друкарських шрифтів та їх міжнародну реєстрацію" ратифікували лише Франція та Германія, чого було звісно недостатньо для набрання чинності документу.

В українському законодавстві шрифт напряму відсутній серед списку
об'єктів авторського права, визначеного ст.8 Закону "Про авторське право
і суміжні права". Проте, це не заважає шрифтам підпадати під охорону на підставі ст.433 Цивільного кодексу за допомогою категорії "твори графіки".
До творів графіки в тому числі належать журнально-газетні твори, до яких відносяться шрифти. Мабуть, ніхто не буде заперечувати, що створення шрифтів є результатом творчої праці автора і має матеріальне або цифрове втілення, тому відповідно підлягає захисту законодавством про авторські права.

Тобто, в Україні шрифти можна використовувати виключно з дозволу власника, також не забуваємо про безкоштовні ліцензії. Безкоштовно,
як правило, використовуються шрифти, що вже встановленні в операційній системі гаджету.

Проте, така однозначна ситуація з охороною авторських прав на шрифт
існує не в усіх країнах.

В США розрізняють поняття "fonts" і "typefaces", хоча обидва перекладаються як "шрифт".

В американському праві поняття "typefaces" використовується для способу відображення букв та цифр, тобто позначення їх зовнішнього виразу.
Прикладом typefaces є вже згадуваний Times New Roman, Arial та інші шрифти. Саме typefaces в США не є об'єктом авторських прав і не підлягають охороні. З цього приводу існує прецедентна справа — Eltra Corp. v. Ringer 1978 року — за змістом якої відомство США відмовилося реєструвати авторські права на шрифтовий дизайн, чим встановив прецедент, що typefaces не є об'єктом авторського права. На думку суду шрифти-typefaces
є лише комбінаціями букв, цифр та інших символів, елементи їх дизайну
та форми повторюються і використовуються у системі позначень, а тому
не є художнім твором ("work of art"). Окрім цього, Code of Federal Regulations,
Ch 37, Sec. 202.1(e) чітко встановив, що не підлягають охороні авторського права "(e) Typeface as typeface" (вам теж нагадує якусь філософську цитату?).

Повернемося до поняття "fonts" — це електронний файл чи комп'ютерна програма, що по суті створює typefaces. Так от, шрифти-fonts є об'єктом авторського права у США. У 1992 році Бюро авторського права США визначило, що цифрові контури шрифтів містять елементи, які можна захистити як програмне забезпечення. З цього часу Бюро прийняло
рішення про реєстрацію авторських прав на цифрові векторні шрифти,
такі як файли формату PostScript Type 1, TrueType та OpenType.
Таке рішення стало підставою для відомого судового розгляду Adobe Systems, Inc. проти Southern Software, Inc. , яким було визнано авторське право першої компанії на шрифти-fonts.

Цікавий момент, що шрифти (typefaces), створені в США, все одно
підлягають захисту і є об'єктом авторського права в Україні завдяки Бернській конвенції про охорону літературних і художніх творів.
Один із принципів Конвенції — принцип незалежності охорони — полягає
в тому, що охорона надається в країнах-учасницях незалежно від наявності охорони в країнах походження твору.

Через те, що законодавство США не надає правової охорони зовнішній
формі шрифтів деякі просто перемальовують роздрукований шрифт або відскановують окремі символи шрифту і створюють новий файл, не порушуючи авторські права інших осіб. Аналогічні дії в Україні будуть кваліфікуватися як порушення прав автора шрифту.

Для чого поринати у такі деталі? Можливо, поцікавитеся ви. З практичної сторони це допоможе правильно сформулювати предмет договору про передачу майнових прав на шрифт, зважаючи на застосоване право.
Ну і звичайно, не потрапити у халепу через неправомірне використання шрифту. І в кращому випадку не виправдовуватися, як НБУ з 1000-гривневою купюрою, на якій було використано піратський шрифт Bickham Script
(на думку дизайнерів, детальніше тут), або ж взагалі попередити отримання позову та стягнення збитків.