Shareholder loan чи equity: коли податок виникає ще до отримання грошей

Суд Hong Kong визнав фіксовану дохідність за shareholder loan процентами, хоча її виплата залежала від майбутніх доходів китайського девелоперського проєкту

29 липня 2026 року Court of First Instance у справі Sinolink Shanghai Investments Limited v. Commissioner of Inland Revenue розглянув три принципові питання міжнародного оподаткування:

• чи є дохід за shareholder loan відсотками або доходом від equity investment;
• чи може процентний дохід оподатковуватися до фактичної виплати;
• як визначити джерело такого доходу, якщо кредитор перебуває в Гонконзі, а профінансований проєкт — у материковому Китаї.

Суд підтримав позицію Hong Kong Inland Revenue Department: дохід був процентами, уже нарахованими на користь компанії та отриманими з джерела в Гонконзі.

Що сталося і чому це важливо для тих, хто працює з Гонконгом

Група компаній інвестувала в девелоперський проєкт у материковому Китаї через joint venture. Один з інвесторів надав JV фінансування у формі shareholder loan.

Investment Agreement передбачав:

• фіксовану ставку 20% річних;
• нарахування процентів із дати укладення договору;
• виплату накопичених процентів після появи у проєкту грошей для рохроділу;
• пріоритет процентів перед розподілом прибутку між акціонерами.

Окремо інвестор мав право на винагороду в розмірі 2% суми інвестиції за виконання функцій проджект-менеджера.

У своїй фінансовій звітності компанія відображала дохід за позикою від акціонера як процентний дохід. Водночас для цілей оподаткування вона стверджувала, що це не звичайні проценти, а фактично дохід від участі в китайському інвестиційному проєкті.

На думку компанії, shareholder loan був лише юридичною формою, використаною через регуляторні обмеження щодо структури проєкту.

Чому суд визнав виплати процентами

Суд виходив насамперед із юридичних прав та обов’язків, передбачених договором.

Інструмент мав класичні ознаки боргового фінансування:

• була визначена сума;
• дохідність становила фіксовані 20% річних;
• проценти нараховувалися з конкретної дати;
• накопичені проценти мали пріоритет перед накопичені проценти мали пріоритет перед розподілом прибутку між акціонерами.

Тому залежність виплати від наявності коштів, доступних для розподілу, сама собою не перетворювала проценти на дохід від участі в капіталі.

Суд фактично розмежував дві події:

1. виникнення права на процентний дохід;
2. настання строку його фактичної виплати.

Майбутній прибуток проєкту був лише джерелом коштів для погашення вже нарахованих процентів. Він не визначав саме право кредитора на дохід.

Сутність, як часто, перемогла над формою.

Чому податок виник до отримання грошей

Процентний дохід може вважатися нарахованим, навіть якщо його ще фактично не виплачено, навіть якщо він ще не підлягає негайній виплаті. Визначальним є те, чи виникло в особи право на цей дохід, а не те, чи отримала вона гроші на банківський рахунок.

Н

априклад, якщо за договором протягом року нараховано HKD 2 млн процентів, але вони будуть виплачені лише після продажу нерухомості через два роки, податковий дохід може виникнути вже в році нарахування!

У результаті компанія може опинитися в ситуації, коли:

• дохід уже визнаний;
• податок уже нараховується;
• фактична виплата ще не отримана;
• грошей для сплати податку від цієї операції у компанії ще немає.

Таким чином, відстрочення платежу не завжди означає відстрочення оподаткування.

Чому джерелом доходу визнали Hong Kong

Сам проєкт і нерухомість перебували в материковому Китаї. Проте суд аналізував не місце розташування профінансованого активу, а операцію, яка безпосередньо створила дохід конкретного платника податків.

Цією операцією було надання shareholder loan у Hong Kong.

Суд зазначив, що китайська JV володіла та управляла девелоперським проєктом. Компанія-кредитор отримала проценти не від продажу нерухомості, а внаслідок надання фінансування.

Отже:

• китайський проєкт генерував кошти для погашення боргу;
• позика від акціонера створила юридичне право на отримання процентів;
• фінансування було надано в Гонконзі.

Тому проценти визнали доходом із джерелом походження в Гонконзі, який підлягає оподаткуванню податком на прибуток у Гонконзі.

Чому місце джерела мало значення

Гонконг застосовує територіальний принцип оподаткування. За загальним правилом, прибуток із джерела в Гонконзі оподатковується, тоді як дохід із джерелом походження за межами Гонконгу може не підлягати оподаткуванню податком на прибуток у Гонконзі.

Саме тому компанії було вигідно довести, що дохід походив із китайського інвестиційного проєкту.

Якби проценти були визнані foreign-source, потенційно міг застосовуватися інший режим оподаткування. Водночас виплата могла б підлягати китайському withholding tax.

Наразі також необхідно враховувати режим Режим звільнення від оподаткування доходів з іноземних джерел (Foreign-Sourced Income Exemption, FSIE) діє в Гонконзі з 2023 року. Окремі іноземні доходи компаній, що входять до міжнародних груп, зокрема проценти, дивіденди та інші пасивні доходи, отримані в Гонконзі, можуть підлягати оподаткуванню, якщо компанія не виконує встановлених умов звільнення, зокрема вимоги щодо достатньої економічної присутності.

Однак режим FSIE безпосередньо не застосовувався у справі Sinolink, оскільки спір стосувався значно раніших податкових періодів.

Форма чи економічна сутність?

Це рішення не означає, що суд завжди надаватиме перевагу назві договору над економічною сутністю операції.

У багатьох країнах податкові органи можуть перекваліфікувати shareholder loan в equity, якщо:

• позичальник об’єктивно не здатний повернути кошти;
• строк погашення відсутній;
• проценти фактично не сплачуються;
• фінансування є субординованим;
• дохід повністю залежить від прибутковості бізнесу;
• незалежний кредитор не надав би фінансування на таких умовах.

Особливо актуальним це є для внутрішньогрупового фінансування та трансфертного ціноутворення. Перевіряється не лише процентна ставка, але й сама здатність позичальника залучити відповідну суму як debt.

Проте у справі Sinolink договірні права, економічні характеристики інструменту та бухгалтерський облік послідовно вказували саме на позику.

Компанія фактично намагалася зберегти переваги кредитора — фіксовану дохідність, накопичення процентів і пріоритет виплати — але отримати податковий режим equity investment.

Суд таку позицію не підтримав.

Практичні висновки для міжнародного структурування

При оформленні shareholder financing необхідно окремо перевірити щонайменше чотири питання:

1. Кваліфікація інструменту. Чи існує безумовне зобов’язання повернути основну суму позики та сплатити проценти?
2. Ринковість умов. Чи надав би незалежний кредитор таку суму на аналогічних умовах?
3. Момент виникнення доходу. Чи вже виникло право на проценти, навіть якщо їх виплату відкладено?
4. Джерело доходу. Яка саме діяльність створила проценти та де вона здійснювалася?

Якщо сторони справді хочуть передбачити дохід від участі в капіталі, це має бути належно відображено в економічній суті та документах відповідного інструменту. Такий дохід може залежати від фактично отриманого прибутку, не накопичуватися як безумовна заборгованість і передбачати реальну участь інвестора в ризику збитків.

Однак така структура має й інший бік: відсутність гарантованої дохідності, нижчу черговість виплат і вищий ризик втрати інвестиції.

Головний висновок цієї справи простий:

Не можна оформити фіксовану дохідність і пріоритетне право кредитора, відображати дохід як проценти у фінансовій звітності, а потім лише для податкових цілей назвати його доходом від equity investment. Для операційної компанії в Гонконзі це дуже важливий фактор як планування міжнародного структурування.

Договори, бухгалтерський облік, фактична поведінка сторін і податкова позиція мають розповідати одну й ту саму історію.

Матеріал підготовлено на основі рішення у справі Sinolink Shanghai Investments Limited v. Commissioner of Inland Revenue та огляду KPMG Hong Kong. Стаття має інформаційний характер і не є юридичною чи податковою консультацією.